Сучасні підходи до внутрішньошкільного контролю як  функції управління якістю освіти

Вимоги суспільства до  освіти зростають. Вони стосуються якісних результатів освіти .  Якісна освіта – це перш за все високопрофесійні педагогічні кадри. В умовах зміни освітньої парадигми професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, бути у постійному творчому пошук

 Школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив, учитель – педагогічний колектив, директор – заступник – вчитель. Щоб вміло керувати цією системою, треба знати і виконувати головні функції управління: прогнозування – планування – організація виконання – облік та контроль –  корекція. Та саме головне, що повинен уміти професійний адміністратор – аналізуватильного життя, узагальнювати, робити висновки, визначати нові цілі.

На сучасному етапі розвитку менеджменту досягнуто розуміння того, що управляти на інтуїтивно-емпіричному рівні у XXI столітті неприпустимо. Сьогодні  в  освіті  в нашій країні здійснюються складні трансформаційні процеси, пов'язані з реформуванням усіх ланок педагогічної діяльності,в тому числі в управлінській. Інноваційне управління дає змогу підтримувати конкурентоспроможність закладу освіти,  активність учнів у навчально-виховному процесі та готовність учителів до інноваційної діяльності.

Однією із функцій управлінця є контролююча. Саме внутрішньошкільний контроль є тією необхідною ланкою, за підсумками якого починає працювати функція регулювання, що здійснює необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дії. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком залежатиме від рівня якості проведення внутрішньошкільного контролю.

 Таким чином, контрольна функція є невід'ємною частиною управлінської діяльності керівника, ефективність якого багато в чому залежить від того, якою мірою керівнику відомо стан освітнього процесу, що представляє достовірну інформацію про результати різних видів діяльності школи. Для цього  повинен бути організований системний, цілеспрямований, безперервний процес внутрішкільного контролю і відповідати сучасним вимогам

Головна  ідея досвіду :  внутрішньошкільний контроль як головний процес управління дозволить демократизувати процес управління і стане об'єктивним фактором підвищення зазацікавленість педагогів у результатах своєї праці, що в свою чергу сприятиме підвищенню якості освіти

Завдання роботи:

Створення системи внутрішньошкільного контролю як однією із головних умов підвищення якості освіти

Очікувані результати:

-            підвищення якості знань і успішності учнів на всіх етапах реалізації досвіду  

-            систематична робота на результат: активізація роботи учня і вчителя, прагнення учня і вчителя до успіху, пробудження інтересу всіх учасників навчаьного процесу в досягненні високого результату діяльності

-            удосконалення стосунків між учасниками навчально-виховного процесу.

-             підищення рівня компетентності у галузі управлінських інновацій

Проблемою внутрішньошкільного контролю займалися такі вчені, як Л.М. Васильков, Ю.А. Конаржевський, Г.І. Горська,   М.Л. Портнов, В.П. Симонов, Н.С. Синцов, Т.І. Шамова, Н.А. Шубін та ін. 

Внутрішній контроль (за Н.А.Шубіним) - це всебічне вивчення та аналіз навчально- виховного процесу в школі з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань.

Контролювати – це значить, як вважає Ю.А. Конаржевський,  спрямовувати навчально-виховний процес у бажане русло, впливати на діяльність колективу таким чином, щоб забезпечити ефективне функціонування всіх ланцюгів шкільного механізму.

В. Маслов вважає, що «внутрішкільний контроль - це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління».

Суспільно-політичні та соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, мають суттєвий вплив на чинну систему освіти. Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількості, якості, своєчасності, глибини, повноти й об’єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі доведено. Адже саме контроль як спосіб зворотного зв’язку в управлінській діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-виховного процесу, його результативність. Тому система внутрішньошкільного контролю може бути розглянута як підсистема загальної цілісної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна система, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти.

Контроль (фр. Controle-перевірка) – одна з функцій управління,  що забезпечує досягнення системою встановлених цілей і складається з наступних елементів:

•         встановлення стандартів діяльності, що підлягає перевірці;

•         вимірювання досягнутих і порівняння з очікуваними результатами;

•         корекція діяльності у разі, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених.

Контроль визначається як процес співвимірювання фактично досягнутих результатів із запланованими, як процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей.

 Узагальнюючи  думки вчених  можна вважати, що контроль відіграє важливу роль для ефективного управління загальноосвітнім навчальним закладом освіти і  дає інформацію про реальний стан справ в освітньому закладі, виявляє причини  недоліків у роботі для виправлення ситуації, надання методичної і практичної  допомоги педагогічним працівникам, що сприяє удосконаленню діяльності школи, розвитку професійної компетентності педагогів, забезпеченню якісної освіти.

Задачі контролю:

•         Збір і систематизація інформації щодо фактичного стану справ (об'єкт контролю) і результати діяльності;

•         Оцінка стану і значущості отриманих результатів діяльності, виявлення відхилень від стандартів – планових завдань, норм, нормативів;

•         Аналіз причин відхилень і факторів дестабілізації, що впливають на результати діяльності;

•         Прогнозування наслідків ситуації, що склалася, обґрунтування необхідної корекції

Для характеристики внутрішкільного контролю важливе значення має осмислення його видів, форм і методів. Класифікація видів контролю у науці єдністю не вирізняється. Так, М. Л. Портнов виділяє три види контролю: попередній, поточний, підсумковий. М. А. Шубін і його послідовники до видів контролю віднесли оглядовий, попередній, персональний, тематичний, фронтальний, класноузагальнюючий, об'єднуючи в одній класифікації форми і методи контролю.

Широко відомою серед педагогів-теоретиків є класифікація видів і форм внутрішкільного контролю, запропонована Т. І. Шамовою. Ця класифікація зорієнтована на природу цілісного педагогічного процесу, є логічною і зручною у практичній діяльності. В ній виділяється два види контролю: тематичний і фронтальний

 Розрізняють наступні види і форми внутрішнього контролю:

За термінами і логічною послідовністю:

•         попередній

•         поточний

•         проміжний

•         підсумковий

За метою:

•         діагностичний

•         коригувальний

•         методичний

За змістом:

•         тематичний

•         проблемний

•         Фронтальний

За об'єктом перевірки:

•         навчальний процес

•         виховний процес

•         науково - методична робота

•         громадсько-соціальна підсистема

•         управлінська діяльність

За виконавцем контролю:

•         адміністративний

•         самоконтроль

•         взаємоконтроль

•         колективний контроль

За періодичністю:

•         епізодичний

•         періодичний

•         регулярний

За методами:

•         спостереження

•         перевірка документації

•         опитування (усне, письмове)

•         психологічне тестування

•         ретроспективний розбір

•         оперативний розбір

За ступенем охоплення об'єкту:

•         класно-узагальнюючий

•         фронтальний

•         тематичний

•         Персональний

•         оглядовий

За функціями

•         оглядово-ознайомчий

•         попереджувальний

•         узагальнюючий

•         систематувальний

Під час організації контролю варто керуватись такими положеннями:

1.     Об’єктивність, конкретність і цілеспрямованість контролю, вивчення навчально-виховного процесу з урахуванням основних його закономірностей.

2.     Системність і систематичність контролю на основі вибору найдоцільніших для даного проміжку часу його видів, визначення оптимальних термінів організації перевірок.

3.     Діалектичний підхід до вивчення й аналізу змісту роботи вчителів. Потрібно планомірно охопити всі ділянки навчально-виховного процесу, визначити в процесі контролю конкретні завдання для кожного члена педагогічного колективу, накреслити шляхи їх виконання; оцінювати роботу вчителів відповідно до сучасних вимог, враховуючи конкретні умови; виявляти елементи позитивного досвіду й тенденції його розвитку, надавати вчителям реальну допомогу, навчати на кращих зразках роботи, виробляти навички самоосвіти

Здійснюючи процедуру контролю, слід визначити наступні етапи:

Внутрішній контроль здійснюється адміністрацією навчального закладу

( директором , його заступниками та іншими працівниками у межах виконання своїх функціональних (посадових) обов’язків.

Під час проведення внутрішнього контролю у ЗНЗ особлива увага звертається на:

-         виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів;

-         дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;

-         якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

-         дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;

-         забезпечення прав учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного здоров’я, запобігання формуванню у них шкідливих звичок;

-         організацію харчування і медичного обслуговування.

Найбільш ефективними методами контролю  є:

·         спостереження (відвідування уроків, позакласних заходів);

·         аналіз (розбір з виявленням причин, визначення напрямків розвитку);

·         бесіда (довільна бесіда і цілеспрямована співбесіду );

·        вивчення документації ;

·         анкетування (спосіб дослідження шляхом опитування);

·         усна або письмова перевірка знань, умінь, навичок учнів ;

·        моніторинг

Контроль, є одним із засобів підвищення ефективності, так як в результаті контролю відстежуються не тільки недоліки, але й позитивний досвід, який в подальшому набуває поширення в діяльності закладу.В умовах реформування освітньої системи школа  потребує і нового способу мислення, і нового змісту управління нею, включає й оновлен 

 Кожен працівник  постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається заклад, які тенденції цього розвитку, чи  удосконалюється  навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв'язок, інформованість про всі сфери життя й діяльності шкільного колективу. Таку інформацію – достовірну, повну – можна отримати лише за допомогою добре налагодженого внутрішньошкільного контролю, який передбачає всебічне вивчення й аналіз навчально-виховного процесу в школі, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координацію зусиль відповідно до визначених завдань. Об’єктивні тенденції демократизації управлінської діяльності, впровадження інноваційних технологій внутрішнього контролю   дозволило внести деякі новації у даній діяльності, а саме  залучення вчителів до планування внутрішнього контролю,переведення на самоконтроль, залучення громадськості і фахівців до здійснення контрольної діяльності та ін.

Створюючи систему внутрішнього контролю у Солоненському НВК , відзначили, що  динамічний процес внутрішкільного контролю вимагає певних умов для його повноцінного здійснення.

Одна із  умов – створення цілісної системи інформації, яка включає два блоки.

Перший блок – «соціальне замовлення» закладу, тобто  те, до чого повинен прагнути шкільний коллектив. Другий блок – це інформація про особливості та стан роботи педагогічного колективу, тобто  реальний стан справ в школі, що неможливо без якісного педагогічного аналізу, на основі якого будується притаманна конкретній школі система навчально-виховної роботи. Тому згідно  проведеного аналізу  визначається об'єкт, тема, вид, цілі, завдання контролю; визначаються учасники контролю, намічається програма контролю, вивчається  необхідна  документація, пов’язана з об'єктом перевірки, розподіляється робочий час, планується організація внутрішкільного контролю і методичної роботи ; приймаються об'єктивні управлінські рішення.

Для цього розроблено і затверджено Положення про внутрішкільний контроль

 ( додаток 1)

Важливою  умовою для здійснення ефективного контролю  є компетентність як перевіряючого, так і педагогів у питаннях досягнень науки, педагогіки, психології та знання нормативно- правових документів ( )  Із цією метою пропонується обговорення таких питань на нарадах при заступнику директора, засіданнях ШМО

Наступним кроком є   визначення  алгоритму дій управлінських функцій

Алгоритм дій  для здійснення контролю як управлінської функції

1.     Інформаційне забезпечення (   оперативна та достовірна інформацію про стан роботи ЗНЗ, що дозволить формувати перспективи розвитку навчального закладу в цілому)

2.     Визначення мети і завдань внутрішнього контролю (чому саме здійснюється контроль)

3.      Науково-теоретична, методична підготовка ( вимога обізнаності  у стані розвитку психолого-педагогічних, соціальних, соціально-психологічних наук, знайомство з передовим досвідом розвитку освіти, освітніх закладів)

4.     Створення програми контролю:

1) проектування та  планування внутрішнього контролю(план конкретного виду контролю: уточнення і конкретизація об’єкту і предмету контролю,)

2) забезпечиення  виконання плану( відстеження ступеня ефективності діяльності об’єктів управління)

3)прийняття управлінських рішень(оформлення висновків за результатами контролю)

4) корекція за наслідками контролю(рекомендації: що слід зробити, щоб підтримати успіх, або розв’язати  проблеми)

У НВК внутрішньошкільний контроль організований так, що він спирається не тільки на інформацію на фіксованому рівні про успішність та якість навчання, а й передбачає аналіз причин їх невідповідності  результатами і пошук резервів підвищення ефективності навчального процесу 

При цьому: для учня визначається не просто показники успішності,  а  динаміка навчальних досягнень учня, участі в конкурсах, олімпіадах, , складається  індивідуальна карта успішності;

для вчителів-предметників оцінюється рівень викладання предмета, участь в конкурсах, участь учнів в олімпіадах і конкурсах по предмету, навчання на курсах підвищення кваліфікації;

для класного керівника визначається рівень навчальної мотивації класу і зони навчальної проблематики класу, рівень вихованості класу, окремих учнів, участь в конкурсах;

для  керівника шкільного  методичного об'єднання визначається загальна успішність, загальний рівень вихованості, загальний рівень кваліфікації вчителів по школі протягом досліджуваного періоду.

Всю роботу, пов'язану з проблемою якості освіти необхідно починати із осмислення поняття  «якість освіти».  Звичайно, це ніяк не  якість знань учнів,  така орієнтація вже давно себе пережила, так як звужує наше уявлення про особистість.  Показник якості освіти повинен бути трьохаспектним:

• рівень вихованості

• рівень розвитку

• рівень компетентності

Наступною умовою  ефективного здійснення контролю є  його планування.

Створення ефективної системи контролю навчально-виховної діяльності в сучасній загальноосвітній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В. С. Пікельна: «Усі організаційні моделі управління (у будь-якій ланці роботи) проходять колективне обговоренняІ, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адміністрацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого управлінського рішення» [5, с. 31].

Складання плану роботи закладу вирішили використати нетрадиційну форму, а саме циклограму, до  якої віднесено заходи, що повторюються щорічно та органайзер (від англ., імен., від значення українського дієслова «організувати»)  складено з циклограми навчального року з метою раціонального контролю за виконанням її заходів, спланованих за циклами, напрямами та видами діяльності закладу за місяцями навчального року.(Додаток 4)

 Щодо  кількості  необхідних для відвідування  уроків і виховних заходів адміністрації  в процесі здійснення контрольної діяльності слід зазначити, що об’єктивні тенденції демократизації управлінської діяльності,  впровадження інноваційних технологій внутрішнього контролю (переведення на самоконтроль, залучення громадськості і фахівців до здійснення контрольної діяльності ) дозволяє коригувати кількість відвіданих уроків , необхідних для аналізу.Але заступник директора відвідує на 25-30% уроків і заходів більше ніж директор. Інша кількість відвідуваних уроків і заходів обґрунтовуються в шкільному положенні про внутрішній контроль – документі, що нормативно регулює процес здійснення внутрішнього контролю у комплексі

Особливої уваги потребує включення до річного плану контролю об’єктів інноваційної діяльності конкретної школи ( відповідно до етапу впровадження інновації), питань, пов’язаних з виявленими проблемами і протиріччями розвитку освітнього закладу, узагальненням конкретного досвіду та інших питань, що об’єктивно потребують контролю.

Саме слово "контроль" часто викликає у педагогів негативні емоції, а перевіряючі сприймаються як особи, які не стільки допомагають, скільки заважають працювати .

Негативне ставлення педагогів до контролю сильно ускладнює  здійснення контрольно-діагностичної функції. Тим часом ця функція необхідна для здійснення зворотного зв'язку для того, щоб керівник знав об'єктивний стан справ у своєму закладі. Отже, необхідно  створити такі умови, щоб контроль був максимально ефективним, а педагог був зацікавлений у результатах своєї діяльності.

Щоб контроль реально допомагав школі, він повинен мати стратегічний характер, тобто відображати загальні пріоритети організації і підтримувати їх.

Тому важливим  є мотивація працівників НВК до поліпшення результатів трудової діяльності. необхідно заохочувати в наказах по школі не тільки педагогів-новаторів, але й тих викладачів, які за результатами діагностування постійно підвищують педагогічну майстерність. Разом з тим не завжди потрібно поспішати з доганами за недоліки в роботі, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради й рекомендації) дозволить останньому правильно сприймати зауваження керівника. Особливу увагу в ракурсі розглянутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі школярами не завжди проходить швидко й успішно.

Справедливість контролю досягається введенням стандартів (норм, вимог), попередньо узгоджених з колективом, обгрунтуванням і аргументованістю оціночних суджень в процесі контролю, поданням підлеглому права самому проаналізувати і оцінити результати своєї праці, поважних і доброзичливим ставленням до особистості контрольованого.

До нових, сучасних форм контролю можно віднести  самоконтроль, самооцінка і професійний контроль за кінцевими результатами.

Щоб контроль максимально розкривав творчий потенціал педагога він повинен спиратися на:

-    відмову в ході контролю від диктату і дріб'язкової опіки;

-    створення стимулів до активної творчої діяльності, спільний пошук оптимальних варіантів організації, моделювання педагогічного процесу; надання педагогу можливості апробувати їх на практиці;

-         створення в колективі умов для постійного самовдосконалення педагогів на основі вивчення індивідуальних особливостей кожного.

Функції внутрішкільного контролю значно розширюються за рахунок відстеження динаміки  зростання  педагогічної майстерності педагога . Для цього проводиться педагогічний моніторинг , який включає оцінку результатів ВШ 

Розумне поєднання централизующей вертикалі з сильно розвиненою системою горизонтальних зв'язків також є ефективною формою контролю і дозволяє організувати досить оптимальну зворотний зв'язок і забезпечити найбільшу стійкість системи управління.

Контроль стане ефективним тільки тоді, коли він буде регулярним, систематичним, дієвим і гласним.